Як класти газобетон

Порядок робіт

1. 1Підготувати цоколь і гідроізоляцію

   Очистіть верх фундаменту й перевірте його лазерним або водяним рівнем по кутах і посередині стін — так знайдете найвищу точку й перепад. Перепад до 3 см вибере розчин першого ряду, більший вирівняйте заздалегідь цементним розчином і дайте йому затужавіти. Далі — гідроізоляція на всю ширину стіни, зокрема й під внутрішніми стінами: газобетон тягне вологу з бетону, як губка. У сейсмічному районі, до якого належить південь Одещини, норми вимагають робити цей шар із цементного розчину — з гідроізоляційною добавкою або з цементної обмазувальної суміші, — бо рулонний матеріал на мастиці стає площиною ковзання під стіною. Рулонну гідроізоляцію на бітумній ґрунтовці, зі стиками внапуск 10–15 см, стелять лише там, де це дозволяє проєкт.

   Порада. Якщо стелите рулонну гідроізоляцію, не обрізайте її врівень зі стіною заздалегідь — зайве підріжете після кладки першого ряду.

2. 2Виставити кутові блоки

   Кладку починають із найвищого кута: там шар розчину найтонший, близько 1 см, а в решті кутів його буде більше. Поставте кутовий блок на розчин і вирівняйте його рівнем у двох напрямках, осаджуючи гумовою киянкою. Решту кутових блоків виведіть на ту саму позначку лазерним або водяним рівнем. Перевірте діагоналі прямокутника — вони мають бути однакові — і натягніть між кутами шнур-причалку.

   Порада. На довгій стіні поставте проміжний блок посередині, щоб шнур не провисав.

3. 3Викласти перший ряд на розчин

   Замісіть цементно-піщаний розчин 1 : 3 і кладіть блоки вздовж шнура, осаджуючи кожен киянкою за рівнем уздовж і впоперек. Вертикальні торці промащуйте клеєм для газобетону. Неповний блок ставте посередині стіни, а не в куті, дверні прорізи залишайте одразу. Внутрішні несучі стіни починайте разом із зовнішніми й надалі перев’язуйте з ними через ряд; у сейсмічному районі примикання стін додатково армують за проєктом. Коли ряд замкнеться, дайте розчину затужавіти — щонайменше кілька годин, надійніше до наступного ранку.

   Порада. Цементний розчин і клей — лужні: працюйте в рукавицях, а якщо бризки потрапили в очі, негайно промийте їх чистою водою.

4. 4Вирівняти ряд і змести пил

   Перед кожним наступним рядом перевірте верх кладки довгим рівнем або правилом і зніміть теркою для газобетону перепади між сусідніми блоками. Шов 2–3 мм нерівностей не вибирає: блок, що ліг на горбок, спирається точково і згодом тріскається. Після шліфування зметіть пил щіткою — до запиленої поверхні клей не прилипає.

   Порада. Шліфуйте в респіраторі й окулярах, ставши з навітряного боку: дрібний газобетонний пил подразнює очі та дихальні шляхи.

5. 5Класти ряди на клей

   Клей замішуйте міксером у пропорції з мішка, дайте постояти кілька хвилин і перемішайте ще раз; порцію готуйте таку, щоб виробити за час, указаний виробником. Кожен ряд починайте з кутів, чергуючи перев’язку, і натягуйте шнур; вертикаль кутів і площину стіни перевіряйте рівнем щоряду — поправити блок можна лише в перші хвилини, поки клей свіжий (точний час — на мішку). Клей наносьте зубчастою кельмою або кареткою на ширину блока — на горизонтальну поверхню й на торець, на довжину одного-двох блоків, щоб не встиг підсохнути. Блок опускайте згори, не зсувайте по клею більше ніж на кілька міліметрів і осаджуйте киянкою; шов має вийти 2–3 мм. Вертикальні шви зміщуйте щодо нижнього ряду в ідеалі на пів блока, щонайменше на 10–12 см.

   Порада. Надлишок клею не розмазуйте по стіні — зріжте кельмою, коли прихопиться.

6. 6Підрізати неповні блоки

   Розмітьте лінію різу кутником на верхній і бічній гранях — так ножівка не піде вбік. Газобетон пиляють ручною ножівкою з твердосплавними напайками; зріз підправте теркою, щоб торець був рівний і шов лишився тонким. Вставок завдовжки кілька сантиметрів не роблять: краще вкоротити два сусідні блоки. Обрізки від цілих блоків ідуть у наступні ряди, тому запасу 5 % зазвичай вистачає.

   Порада. Якщо ріжете електропилою, пилу набагато більше — респіратор і окуляри обов’язкові, а різати краще надворі.

7. 7Армувати ряди кладки

   Армують перший ряд і далі приблизно через метр висоти: кожен четвертий ряд за висоти ряду 20 см, кожен третій — за 30 см; точну схему задає проєкт. Окрім чергових рядів, армують ряд під вікнами й ряд, на який спираються перемички, — не менше ніж на 90 см в обидва боки від прорізу. Ручним штроборізом проріжте у верхній грані ряду штроби приблизно 25×25 мм: дві у стіні 300–400 мм, не ближче ніж за 6 см від краю блока, одну посередині — у стіні 200 мм. Зметіть пил, заповніть штроби клеєм і втопіть арматуру Ø8 мм так, щоб вона повністю сховалася; надлишок зніміть урівень із блоком. На кутах штробу ведіть дугою, пруток гніть, а не стикуйте; стики робіть внапуск 30–40 см на прямих ділянках.

   Порада. Арматура, покладена просто у шов без штроби, піднімає блок: шов товщає до сантиметра й стає містком холоду.

8. 8Підсилити зону під вікнами

   Останній ряд під вікном армують обов’язково, навіть якщо він не збігається з черговим армованим рядом. Штроби й арматуру закладають так само, як у звичайному армованому ряду, і заводять не менше ніж на 90 см за кожен край майбутнього прорізу. Якщо кут будинку ближче — ведіть пруток до кута й загинайте за нього. Саме від нижніх кутів вікон найчастіше йдуть навскісні тріщини, і цей ряд їх стримує.

   Порада. Позначте краї прорізів на цоколі ще під час кладки першого ряду — не доведеться вгадувати, де закінчувати арматуру.

9. 9Зробити перемички над прорізами

   Над кожним прорізом потрібна перемичка — заводська армована або монолітна залізобетонна; переріз і арматуру задає проєкт. Для монолітної поставте на підпорах щит із дощок на всю товщину стіни, з боків — борти, установіть арматурний каркас на фіксаторах захисного шару й залийте бетоном — зазвичай М200–М250, точно за проєктом. Перемичку заводять у кладку не менше ніж на 25 см із кожного боку, а в сейсмічному районі — на 35 см (25 см там допускають лише для прорізів до 1,5 м завширшки) і роблять, як правило, на всю товщину стіни. Тому U-блоки й пінопластовий вкладиш, які звужують бетонний переріз, застосовують лише з дозволу проєкту, а глибину опирання заводських перемичок звіряють із паспортом виробника. Бетон ущільніть штикуванням і накрийте плівкою, а підпори не знімайте, доки він не набере міцність: у теплу погоду це не раніше ніж через 1–2 тижні.

   Порада. Вище 1,2–1,5 м працюйте з риштувань чи помосту, а не з піддонів і складених блоків: блок 60×40×20 важить близько 25–30 кг, і втримати його на хиткій опорі важко.

10. 10Захистити кладку від дощу

    Наприкінці кожного робочого дня й перед дощем накривайте верх стін і підвіконні ряди плівкою, притиснувши її дошками чи блоками від вітру. Піддони з блоками ставте на рівне сухе місце: зверху накриті, з боків відкриті, щоб блоки провітрювалися й сохли. Блоки з льодом чи снігом на поверхні, а також ті, що лежали у воді, у стіну не кладуть, доки не просохнуть. Якщо коробка зимує без даху, закрийте верх стін і всі горизонтальні уступи плівкою або руберойдом і надійно закріпіть.

    Порада. Не поспішайте з внутрішнім оздобленням: газобетон приходить із заводу вологим і сохне в стіні не один місяць.

Типові помилки

• Перший ряд на клей по нерівному цоколю

  Тонкий шар клею не вирівнює перепадів фундаменту, і кожен наступний ряд повторює хвилю першого. Закінчується це товстими швами, сходинками на стіні й тріщинами там, де блок завис над западиною. Перший ряд кладуть тільки на цементно-піщаний розчин і виводять у горизонт за рівнем.

• Вертикальні шви один над одним

  Без перев’язки стіна працює як набір окремих стовпчиків, і тріщина проходить по швах на всю висоту. Зміщуйте шви щонайменше на 10–12 см, а краще на пів блока. Найлегше збитися біля прорізів і в кутах — там перевіряйте кожен ряд.

• Арматура без штроб або зовсім без армування

  Пруток 8 мм у шві 3 мм не ховається: блок лягає на арматуру, а не на клей, і шов товщає. Якщо ж армування пропустити, особливо під вікнами й під опорами перемичок, усадка й температурні деформації дають навскісні тріщини від кутів прорізів. Спершу штроба, клей і пруток урівень із блоком — і тільки потім наступний ряд.

• Ряд не шліфують і не змітають пил

  Перепад у міліметр-два між сусідніми блоками тонкий шов не сховає: верхній блок спирається на край і може луснути під навантаженням. Пил після терки працює як розділювальний шар — клей тримається за нього, а не за блок. Пройтися теркою і щіткою перед кожним рядом — справа кількох хвилин.

• Перегородки й внутрішні стіни без прив’язки

  Перегородка, поставлена впритул до стіни без зв’язків, відходить від неї тріщиною, а підперта під саме перекриття — тріскається від прогину плити. Перегородки кладуть після коробки, прив’язують до стін гнучкими металевими зв’язками в кожному другому-третьому ряду й лишають під перекриттям зазор 1–2 см, який заповнюють монтажною піною. Внутрішні несучі стіни перев’язують із зовнішніми через ряд; у сейсмічному районі примикання стін і кріплення перегородок задає проєкт.

• Мокрі блоки й відкрита кладка

  Газобетон охоче вбирає воду: до мокрого блока клей прилипає гірше, а вода, що замерзла в порах, руйнує поверхню. Намокла стіна сохне місяцями й затримує оздоблення. Накрити кладку й піддони — справа кількох хвилин щовечора.

Запитання і відповіді