Як штукатурити стіни по маяках

Порядок робіт

1. 1Оцінити стіну й вибрати суміш

   Прикладіть правило з рівнем вертикально, горизонтально й навскіс і знайдіть найбільший виступ та найглибшу западину — від них залежить товщина шару. У сухих опалюваних кімнатах беруть гіпсову штукатурку: вона легша й лягає товстим шаром за один раз. Для ванної й неопалюваних приміщень потрібна цементна або цементно-вапняна; фасад і цоколь штукатурять лише сумішами для зовнішніх робіт, і це окрема технологія. На газобетон і черепашник беріть гіпсову, полегшену цементно-вапняну або суміш із позначкою «для газобетону»: штукатурка не має бути міцнішою й щільнішою за саму стіну. Допустиму товщину звірте з мішком: гіпсові суміші зазвичай дозволяють від 5 до 50 мм за один раз, цементні — до 20–30 мм, товще — двома шарами.

   Порада. Якщо перепад стіни більший за 5–6 см, порахуйте обидва варіанти: штукатурка двома шарами по сітці або обшивка гіпсокартоном.

2. 2Підготувати основу

   Штроби під кабель і труби проріжте й закладіть до штукатурення: над кабелем має лишитися не менше 5 мм шару. Лінії в стіні знеструмте, підрозетники й кінці проводів закрийте. Збийте стару штукатурку, яка під простукуванням звучить глухо, зніміть фарбу, шпалери, жирні плями й обметіть пил; штробити й збивати — лише в окулярах і респіраторі. У цегляній кладці розчистіть шви на глибину близько 1 см, на гладкому бетоні зробіть насічки або заплануйте адгезійну ґрунтовку. На слабких основах і під товстий цементний шар уже зараз закріпіть дюбелями оцинковану металеву сітку.

   Порада. Вікна, двері, підлогу й труби закрийте плівкою та малярською стрічкою до початку робіт — засохлий розчин зі скла без подряпин не зняти.

3. 3Заґрунтувати стіну

   Пористі основи — цеглу, газобетон, черепашник, стару цементну штукатурку — покрийте ґрунтовкою глибокого проникнення макловицею або валиком; дуже пористі стіни ґрунтують двічі, другий шар — після висихання першого. Гладкий бетон покривають адгезійною ґрунтовкою з кварцовим піском: вона лишає шорстку плівку. Ґрунтовка глибокого проникнення сохне від кількох годин, адгезійна — до доби; яку саме вимагає ваша штукатурка й скільки їй сохнути — написано на мішку та каністрі. Штукатурити починайте по сухій ґрунтовці, але не відкладайте на тижні: на стіну сяде пил.

   Порада. Перевірка: проведіть долонею — на руці не має лишатися пилу чи піску, а крапля води не повинна вбиратися миттєво.

4. 4Розмітити лінії маяків

   Відступіть від кутів 20–30 см і проведіть вертикальні лінії за прямовисом або лазерним рівнем. Крок між маяками робіть на 50–70 см меншим за довжину правила, щоб воно виступало за кожен маяк на 25–35 см: для правила 2 м це 1,3–1,5 м. Профіль підріжте ножицями по металу на кілька сантиметрів коротше за висоту стіни. Маяк 6 мм дає тонший шар і годиться для рівніших стін, 10 мм жорсткіший — його беруть на криві. На зовнішні кути й укоси одразу заплануйте перфорований кутник: його ставлять на розчин за рівнем разом із маяками, до накидання.

   Порада. Новачкові зручніше правило 1,5 м і крок 0,8–1 м: коротке правило легше вести рівно.

5. 5Виставити маяки в площину

   Уздовж ліній двох крайніх маяків нанесіть купки тієї самої штукатурної суміші через 30–40 см. Втисніть профіль правилом із рівнем так, щоб він став вертикально, а там, де стіна виступає найбільше, під ним лишилося мінімум розчину. Між крайніми маяками натягніть три шнури — вгорі, посередині й унизу — і виставте проміжні маяки так, щоб вони ледь торкалися шнура. Перевірте: правило, покладене на два сусідні маяки в будь-якому місці, не гойдається й не має просвіту. Дайте розчину під маяками затужавіти: гіпсовому вистачає кількох годин, цементному — доби.

   Порада. Тепер видно справжню товщину шару: заміряйте відступ від стіни до площини маяків у кількох точках і візьміть середнє — це і є «товщина шару» для калькулятора сухих сумішей.

6. 6Замішати суміш

   У чисту ємність налийте воду за нормою з мішка й лише потім всипайте суміш — не навпаки. Перемішайте міксером на малих обертах до однорідності, дайте постояти 3–5 хвилин і перемішайте ще раз. Замішуйте стільки, скільки використаєте за час придатності розчину: для гіпсових сумішей це орієнтовно 20–60 хвилин, для цементних — 1–2 години, точно — на мішку. Воду в суміш, що почала тужавіти, не доливають. Сипте суміш у респіраторі, працюйте в рукавичках і окулярах: цементний розчин лужний, потрапив у око — промийте великою кількістю води й зверніться до лікаря.

   Порада. Ємність і насадку міксера мийте після кожного замісу: залишки старого гіпсового розчину помітно прискорюють тужавлення нового.

7. 7Накидати й стягнути правилом

   Працюйте по одній смузі між двома маяками, знизу вгору. Накидайте розчин кельмою чи ковшем або намазуйте широким шпателем трохи вище рівня маяків, без порожнин. Поставте правило на маяки внизу й ведіть угору дрібними зигзагами, притискаючи до обох маяків; зняте повертайте в западини й проходьте ще раз, доки за правилом не лишиться суцільна площина. Якщо шар більший за допустимий на мішку, набирайте його двома шарами: цементний другий шар — по шорсткому першому, коли той затужавіє; гіпсовий — лише по висохлому й заґрунтованому першому, який ще м’яким «причесали» гребенем. Верх стіни штукатурте зі стійкого помосту, а не з табурета.

   Порада. Склосітку на стиках і тріщинах утоплюйте у свіжий розчин і одразу закривайте рештою шару, щоб вона опинилася в товщі штукатурки, ближче до поверхні, — на суху стіну її не клеять.

8. 8Підрізати площину й вийняти маяки

   Коли розчин стужавів, але ще ріжеться, пройдіть правилом-трапецією або гострим ребром правила й зріжте напливи та хвилі: для гіпсової штукатурки цей момент настає орієнтовно за 45–60 хвилин після замішування, для цементної — за кілька годин. Маяки виймайте, щойно шар тримає форму: борозни одразу заповніть тією самою сумішшю й зрівняйте шпателем — тоді вони затруться разом з усією площиною. Не встигли того ж дня — вийміть наступного, а закладені борозни після тужавлення окремо зволожте й затріть. Лишати сталеві маяки не варто: у вологому приміщенні вони з часом дають іржаві смуги крізь оздоблення.

   Порада. Правило після кожного проходу очищайте шпателем і змочуйте: присохлі крихти лишають борозни на свіжій площині.

9. 9Затерти поверхню

   Під плитку штукатурку не затирають і не загладжують: після підрізання лишіть площину шорсткою. Під шпаклівку, фарбу й шпалери гіпсову штукатурку після підрізання злегка зволожте й затріть губчастою теркою коловими рухами, а коли виступить «молочко» й поверхня стане матовою — загладьте широким шпателем або гладилкою. Цементну затирають жорсткою полістирольною або поліуретановою теркою після тужавлення, теж змочуючи поверхню, до рівної шорсткої фактури. Перевірте стіну двометровим правилом: орієнтир для якісної штукатурки — просвіт не більший за 2–3 мм.

   Порада. Момент для затирання ловлять пальцем: поверхня вже не липне й не продавлюється, але ще темна від вологи.

10. 10Висушити перед шпаклівкою

    Поки розчин тужавіє, тримайте в приміщенні від +5 до +30 °C без протягів, теплових гармат і прямого сонця; цементну штукатурку в спеку перші 2–3 дні злегка зволожуйте. Далі провітрюйте. Гіпсовий шар близько 10 мм сохне орієнтовно 1–2 тижні за доброго провітрювання, товстий — три тижні й довше. Цементний — орієнтовно 7–10 діб на кожен сантиметр товщини: шар 15–20 мм перед шпаклівкою чи плиткою витримують 2–4 тижні, перед фарбуванням — не менше 4 тижнів; точний строк — на мішку. Суха штукатурка рівномірно світла, без темних плям; перед шпаклівкою її знепилюють і ґрунтують.

    Порада. Сумніваєтеся — приклейте на добу шматок плівки малярською стрічкою по периметру: конденсат під нею означає, що стіна ще сира.

Типові помилки

• Штукатурка по пилу й без ґрунтовки

  Суха пориста стіна за хвилини витягує воду з розчину: він не встигає набрати міцність, відходить пластами й глухо звучить під простукуванням. Пил і стара фарба працюють як розділювальний шар. Виправляється це лише збиванням і повторною роботою.

• Маяки на алебастрі під цементну штукатурку

  Гіпс і цемент у вологій стіні несумісні: на межі з’являються тріщини й відшарування точно по лініях маяків. Кріпіть маяки тією самою сумішшю, якою штукатурите, і чекайте, доки вона затужавіє.

• Товстий шар за один раз

  Шар понад допустимий на мішку сповзає під власною вагою, а цементний ще й дає усадкові тріщини. Товщину набирають двома шарами: цементний — по сітці й по шорсткому затужавілому першому, гіпсовий — по висохлому й заґрунтованому першому.

• Вода в розчин, що вже тужавіє

  «Оживлена» водою суміш знову стає пластичною, але міцності вже не набере: поверхня кришиться й обсипається пилом. Так само шкодить брудна ємність — залишки старого гіпсу помітно скорочують час придатності нового замісу.

• Сушіння тепловою гарматою й протягом

  Верхня кірка висихає раніше, ніж розчин набрав міцність: цементна штукатурка тріскається й слабшає, гіпсова відходить по краях. Сушать природно, а провітрювати починають після того, як розчин затужавів.

• Шпаклівка чи плитка по сирій штукатурці

  Волога, замкнена під оздобленням, виходить плямами, пухирями фарби, цвіллю й відшаруванням шпаклівки. Дочекайтеся рівного світлого кольору стіни й перевірте її приклеєною плівкою.

Запитання і відповіді